Цього року я відвідав десь сім країн, чотири з яких - вперше. Не те щоб у мене була якась така ціль, але як досягнення все ж таки запишу. Січень тоді виглядав так, ніби рік вирішив одразу піти з козирів і почати з депресії. Рік починався з меланхолічних настроїв і неприємних перспектив на майбутнє, які втім розрулились уже навесні.
У лютому я вперше побував на Мальдівах. Це була спонтанна бажайка, бо було якось так: у стрічці промайнуло коротке відео про Мальдіви і я подумав: хочу! Це був той самий "хочу", після якого банк зазвичай каже: "хочу пояснень". Того ж вечора я забронював тур і зробив "перший внесок".
У Британії на відпустку не треба накопичувати, достатньо заплатити десь 20 фунтів - і поїздка твоя. Просто потім виплачуєш стільки часу, скільки тобі зручно. Зручно! Фінансова модель настільки приємна, що відпустка закінчується, а банк щомісяця нагадує, як було добре там.
Індійський океан там не має кислого запаху і зеленуватого відтінку, як на Балі. Це дійсно райські острови, тепла і приємна водичка, класний сервіс, і ми навіть купались зі справжніми акулами в океані. Це стало подією року.
У березні злітав у Мілан, а у квітні я пішов з роботи. Від самого початку я не очікував, що пропрацюю в цій компанії 5 років. Це більше, ніж будь-де інде. Прийшовши лідом туди, я змінив купу ролей на різних проектах в перший рік роботи там, від розробника до продакт-оунера, але потім став фаундінг інженером фінтех стартапу, і принципалом, зібрав власну команду з 20+ людей і побудував крутий велс менеджмент продукт для мільярдерів на мікросервісах, мікрофронтендах, лоукод/ноукод, блокчейном і, звісно ж, штучним інтелектом. LinkedIn на цьому місці нервово попросив розбити досвід на кілька позицій.
По новій роботі частіше подорожую, у відрядженнях вперше побував у Бельгії, вперше покатався на поїзді під Ла-Маншем, вперше літав з аеропорту Лондон Сіті, і т.п.
Онбординг пройшов успішно: я зрозумів, де аеропорт, і вже через два тижні роботи взяв першу відпустку. Злітав у Краків, жив там з родиною, батьками і навіть зустрівся з колегами зі спільноти менеджерів. Знімав там шикарний готель з басейном, наплавався і напарився в саунах. Спускались і в соляні шахти у Вєлічці, катались по Віслі на яхті і взагалі чудово провели безцінний час з батьками. Я радий, що вони погодились виїхати з Сум хоч на зустріч зі мною, перевести подих.
Серпень традиційно провели у воркейшені. Цього разу - Пхукет, Таїланд. Відпочивати до обіду, а працювати ввечері на балконі та біля басейну - це кайф! Це той випадок, коли Slack відкривається з видом на пальми, а реальний бекграунд в Тімсі виглядає, як віртуальний. Багато згадував Балі - там, правда, було ще краще в ковід у 2021му.
В Таїланді в серпні була війна з Камбоджею. Можливо, я би про неї і не дізнався, аби Google не побачив, що я вже купив квитки, і не закидав мене новинами про це. Google турбувався більше, ніж страхова і туроператор разом взяті. На місці було все спокійно, адже Пхукет далеко від епіцентру подій. А ще там багато всього передбачено на випадок цунамі... Проте воно нам не знадобилось, бо згідно з екстренними сповіщеннями від держави (cell broadcast), на нас в той час насувався тільки тайфун Каджікі з Вʼєтнаму. Тож ми вже морально були готові й до апокаліпсису, бо ж яка відпустка без драми?
Вже в останні дні Пхукету ми почали планувати подорож до Домінікани на наступні канікули, куди й полетіли в жовтні. І це було чудово! Я закохався в цю країну. Рівень любові: я памʼятаю розклад роботи бару на пляжі. Можливо, я закохався в олл-інклюзів конкретного готелю... Не знаю, чи хотів би я там жити, це точно не Балі, але переліт з Лондона всього 8 годин, прямий рейс, топ по зручності. А от традиційну листівку поштою відправити не вдалось - в Домінікані це виявилось надто складно, ніхто не продає марки, а пошта, одна на кілька великих міст, працює по непередбачуваному графіку.
Ну й остання закордонна подорож цього року була - відрядження в Берлін на конференцію NG-DE, а заодно і з родичами там зустрічався теж.
А ще цього року я трохи їздив по Британії. Ще не так багато, як хотілося б, але вже більше, ніж в минулі роки. Навіть користувався каршерінгом, їздили в Брукландс музей, де можна посидіти у справжньому літаку Конкорд, відвідали Леголенд, музей Гаррі Поттера від Ворнер Бразерс (чи вже правильно казати Нетфлікс?) та інші місця неподалік Лондону.
Та багато що ще можна написати, про хакатони, корпоративи, штучний інтелект, але ще ж треба вибрати фільм року, книгу і т.п. Тож традиційні підсумки нижче.
Підсумки минулого 2025 року
Досягнення року: Чотири нові країни
Подія року: Купання з акулами на Мальдівах
Настрій року: Подорожі
Зустріч року: Всі зустрічі в Польщі
Геморой року: Databricks
Країна року: Домініканська Республіка
Місто року: Краків
Слово року: Масязь
Подорож року: Поїздка в Домінікану
Веб-сервіс року: Codex
Колір року: Зелений, як пальмове листя
Запах року: Мокрий асфальт в сезон дощів у тропічних країнах
Новина року: Перейшов у іншу компанію
Ржач року: Місба
Книга року: Вбивайте усвідомлено (Карстен Дюсс)
Фільм року: Щедрик (2023)
Серіал року: Резиденція (2025)
Телепередача року: Стрім до Дня Знань (LNJ)
Подкаст року: Вечір пʼятниці
Жах року: Жовтий список
Заклад року: The Forge (Вітстебл)
Напій року: Murphy's Draught Irish Stout
Їжа року: Норі
Любов року: Робота по вечорах в Таїланді
Транспорт року: Велосипед
Бренд року: Meta
Людина року: Олександр
Антилюдина року: Петро
Мрія на наступний рік: Врешті-решт навайбкодити ту апку...
З Новим 2026 Роком!
Немає коментарів:
Дописати коментар